Реклама на початку історії людства

Реклама (франц. reclame, від латин. reclamare – викрикувати) — різноманітні заходи, мета яких — оповіщення про що-небудь (про товар, видовище, послуги тощо).

Поява і процес розвитку реклами в глибокій старовині пов'язаний з розвитком культури. Витоки образотворчої реклами тісно переплітаються з освоєнням людством орнаменту, малюнка, скульптури.

Вже на ранніх етапах розвитку культури реклама з'являється у формі письмового тексту. Звичайно, це відбувається по мірі винаходу самого письма, яке в різних регіонах земної кулі датується 8-6 тисячоліттям до нашої ери.

В 59 році до н.е. Гай Юлій Цезарь (100 — 44 рр. до н.е.) розпорядився регулярно інформувати широку публіку про поточні рішення сенату і народних зібрань.

При імператорові Августі Октавіані (63 р. до н.е. — 14 р. н.е.) до офіційної інформації додалися відомості приватного характеру, «світська хроніка», відомості про розлучення й одруження, продаж нерухомості тощо. Протогазета «видавалася» на дощатих щитах, оброблених білим гіпсом. Текст наносився чорною фарбою. Щити виставлялися в публічних місцях.

Приблизно ту ж функцію, що і протогазета, виконували покриті крейдою стіни давньоримських громадських будівель, які отримали назву альбуми. На їх поверхні розміщувалася офіційна інформація. Ефективними, з точки зору протореклами, вважалися написи, надряпані або написані фарбою на стінах будинків городян — «графіті» (від латин. graftio — дряпаю).

Визначальним чинником формування реклами, як специфічного виду суспільних комунікацій, стали потреби в розвитку економічних, політичних, суспільних, міжособових стосунків. Рівень цих стосунків визначив форму і зміст рекламних послань.

Першими замовниками реклами були дрібні купці й ремісники, політики, представники духівництва, організатори видовищ тощо. Це зумовило сфери вживання протореклами.

Основною метою рекламних звернень було інформування потенційних споживачів. По мірі збільшення конкуренції серед замовників реклами посилюється стимулююча, вмовляюча спрямованість послань.

Очевидно, що письмова реклама в Стародавньому світі не набула досить широкого поширення. Серед основних причин слід назвати відносну нечиселність грамотних людей, дорожнечу написання проторекламних текстів і дефіцитність їх носіїв (папірусу й пергаменту). Доречно зауважити, що і в наші дні в країнах з невисоким рівнем освіти (наприклад, в Бразилії) на місцевих ринках широко використовуються платні послуги глашатаїв.

Серед засобів реклами, що використовуються, помітно переважання вербальних комунікацій. По свідоцтвах культурологів, в античності духовна життєдіяльність суспільства виявлялася переважно в усній формі. Це підтверджується переважанням усних варіантів рекламних текстів. Їх постійна частина — вигуки торговців — згодом виділилася в окремий жанр.

Ця область реклами включала:

• вигуки зазивал в місцях постійної пропозиції товарів і послуг;
• заклики рознощиків, посередників в наданні різних послуг і бродячих ремісників.

Інститут глашатаїв — одне з прадавніх установ державної влади, хоча значно частіше глашатаї повідомляли населенню загальнозначущу інформацію: про вшановування прославлених полководців, про посольства, що прибувають в місто, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу. В цих оголошеннях загальнозначуща інформація тісно переплітається з рекламою.

Глашатаям доручалося також оперативно оповіщати населення про виклик громадян до суду, про ухвалені вироки і майбутні страти. З часом ця сфера сповіщення склала відгалуження юридичної реклами, яка стала настільки активною і дієвою в наші дні. В Древній Греції заклики глашатаїв частенько набували пісенно-поетичної форми.

Важливим чинником формування комерційних комунікацій в Стародавньому світі стали ярмарки. Глашатаї, окрім усно-мовних, використовували різні образотворчі елементи, жести й міміку. Сама організація видовищного дійства проходила у відповідний час і у відповідному місці.

В Древній Греції існувала традиція мітити фірмовим знаком предмети гончарного і художнього виробництва. Використовувалися і знаки власності — тавро. Це і є перші елементи фірмового стилю. Так відбувалося освоєння знакових засобів, прийомів майбутньої реклами.

В античності політична реклама часто була оформлена в образі статуй з хвалебними написами — елогіями (правителям, полководцям, іменитим громадянам).

Головні етапи розвитку рекламної діяльності в культурі людства характеризуються активним проникненням рекламування в різні сфери життєдіяльності. Урбанізм, інтенсифікація контактів на відстані були наслідком розвитку різних варіантів політичної реклами, релігійної, комерційної реклами тощо.